Інколи у бізнесу настає момент, коли він починає зсередини з’їдати сам себе. Як не дивно, це виглядає не як криза, а як ініціативність. Як креатив. Як класні ідеї на мітингах.
Саме в цей момент з’являється фраза: “а давайте ще…”
– а давайте ще TikTok?
– а давайте ще курс?
– а давайте ще франшизу?
– а давайте ще додаток?
– а давайте ще перекладемо сайт на іспанську, бо там може бути ринок?
Звичайно, у вакуумі кожна з цих ідей сама по собі має сенс. Тож проблема не в них – проблема в тому, що інколи за ними нічого не стоїть: ні ресурсу, ні стратегії, ні операційної спроможності.
І, вітаю всіх нас, саме так народжується хаос, упакований у вигляд розвитку.
“А давайте ще” – не стільки ініціатива, скільки відсутність пріоритетів. І чим довше команда живе в режимі “давайте ще”, тим далі вона віддаляється від того, що мало бути фокусом.
В такий момент проблема бізнесу не у нестачі ідей, проблема у спробі реалізувати все одночасно.
Особливо ярко це видно в маркетингу. Запускаємо блог, запускаємо рекламу, запускаємо подкаст, запускаємо вебінари, запускаємо телеграм-канал. Що маємо через деякий час? Нічого не працює, бо команда бігає по колу, перемикаючись між задачами, які ніхто не доводить до кінця.
Це не масштабування – це розмазування.
Синдром “а давайте ще” найчастіше запускає фаундер чи СЕО, але не тільки – це може бути керівник, тімлід тощо. Чому?
- Немає різкого росту, якого так потребуємо. Треба терміново робити ще щось, аби зрушити з місця. Але більше не означає краще – інколи це просто втеча від неприємних рішень.
- Немає чіткої стратегії. Без зрозумілих критеріїв, за якими ми обираємо напрямок, будь-яка ідея виглядає привабливою.
- Є бажання виглядати проактивними. Це така, дуже корпоративна хвороба: коли результатів немає, але таски множаться, створюючи ілюзію киплячої роботи.

Що ж з цим робити?
– Ціль, стратегія, план. Треба чітко зафіксувати головні цілі на квартал. Якщо нова ідея не допомагає досягти жодної з них, то просто відкласти її.
– Рефлексія (або те, що називають “ретро” після “спринту”) – кожні два тижні перевіряти: чи те, що ми зараз робимо, веде до результату? Чи це просто зайнятість заради зайнятості?
– Бути чесними з собою. Якщо “а давайте ще” звучить кожного тижня, значить ми не займаємось бізнесом, а реагуємо на власну тривожність.
Хороших ідей завжди буде більше, ніж сил на їх реалізацію. Суть фокуса – не вибрати найпривабливіше, а відмовитися від усього, що відволікає. Навіть якщо дуже хочеться “ще трошки спробувати”.