Рефлексуючи своє життя (не тільки професійне) я постійно бачу один і той самий підхід – життя від дедлайну до дедлайну. От зараз все зробимо, а далі заживемо спокійно.
Ну і в цілому – це реально працює (окрім останньої частини про “заживемо спокійно”), тож питання, яке я сам собі поставив: “чи це ок?”.
Такі спринти – вони тримають у тонусі чи ведуть до вигорання?
Ми часто ставимо собі короткий горизонт, бо дедлайн – як кінець світу. Все інше зробимо потім. Це в якомусь сенсі легко та навіть приємно – ти знаєш, що маєш робити до цієї дати, а все інше мало хвилює.
Цей підхід дає фокус, структуру, збирає до купи. Бо ти не розмазуєшся на “потім”, не шукаєш виправдань, не будуєш ілюзій про нескінченний ресурс.
Але є й зворотна сторона.
Коли життя – це лише серія маленьких дедлайнів, з часом просто зникає довга перспектива. Не будуються стратегії, немає зростання у горизонтальних речах. Життя у постійному стресі “встигнути зробити”, це більше формат пожежника, а не архітектора.
Тож я пішов почитати розумних людей, які проводять всякі дослідження.
Що кажуть дослідження?
От, наприклад дослідження “How Agile Project Management Improves Performance” каже про перевагу спринтів – результати показують значне підвищення продуктивності команд.
Але постійні дедлайни (дослідження “Deadlines and their Negative Impact on Workers’ Mental Health”) значно та серйозно впливають на психічне здоровʼя.
І ще один момент – підвищення рівня стресу та тривоги перед неминучим дедлайном, виявляється, провокує появу прокрастинації (“Procrastination, Perfectionism, and Other Work-Related Mental Problems”). Прокрастинація погіршує ефективність, це впливає на результат і ще сильніше збільшує рівень стресу.
Виходить дуже кльова закільцьована структура.

До чого я це все? Спринти “від дедлайну до дедлайну” класно працюють, але тільки тоді, коли ти точно знаєш, куди біжиш.
Коли твій горизонт неймовірно далекий, а шлях до нього розбитий на етапи спринтів, якраз для того, щоб сфокусуватися.
Якщо не брати паузу подихати та подивитися на все з helicopter view, то якийсь з цих дедлайнів запросто може стати останньою зупинкою. А ми з тобою цього не хочемо, правда?