Навіть зараз журналісти у передноворічних опитуваннях не залишають традиції питати про плани – особисті та компанії – на наступні 5-10 років. А ще просять прогнозувати розвиток технологій і питають, чого очікувати від ШІ протягом наступного десятиліття.
Під час війни, щоденних обстрілів, глобальної нестабільності та серйозних економічних проблем, планування, навіть на місяць вперед, стало максимально туманним.
Ніхто не знає, що буде завтра чи через тиждень. Проте жити якось треба, чи не так?
А чим більше хаосу навколо, тим кращою стає будь-яка ілюзія системи та контролю.
Кожен новий рік – можливість календарно оновити процеси, переглянути, перезапустити чи скасувати те, що стало менш чи більш актуальним.
Нижче я розповім, як я підходжу до планування року вже кілька років поспіль. Якщо це хоч трошки допоможе тобі заспокоїти та організувати своє власне життя – я буду дуже радий.

Отже, будь-яке планування завжди розпочинається з цілей.
Я ставлю перед собою цілі в трьох напрямках, намагаючись робити так, щоб вони максимально підсилювали одна одну.
Перший напрямок – бізнес-цілі. Зазвичай тут ставлю фінансову ціль по обороту компанії або напрямку/продукту/послуги, до якої далі прив’язуються підцілі.
Другий напрямок – проєкти для душі. Те, що можна назвати хобі – для мене це цей канал і подкаст. Зазвичай ставлю ціль зі збільшення підписників чи відсотку залучення (перегляди, прослуховування).
Третій напрямок – сім’я та особисте. Тут кожному своє, звісно, але можна виконати якісь задачі, що пов’язані зі здоров’ям, покупками, навчанням тощо.
Записавши ці цілі, я розбиваю їх на підцілі:
– скільки грошей приносить один новий клієнт? скільки клієнтів треба залучити? скільки зустрічей треба провести?
– скільки підписок приносить новий випуск? як частота публікацій впливає на залучення? які джерела привертання підписників спрацювали добре чи не використовувалися взагалі?
Кожна підціль описується набором задач, які необхідно виконати для її досягнення. Деякі задачі будуть одноразовими, деякі – циклічними. Кожну необхідно оцінити за часом і дуже бажано прописати чітке розуміння “що вважається фактом виконання задачі”.
Залишилося найпростіше – взяти всі цілі, підцілі та задачі з пріоритетами та строками й розкидати по місяцях, тижнях і днях цього року.
Є безліч різного софту для управління проєктами, але особисто для мене найкраще працює банальний календар. Коли все в одному місці, важче пропустити яку-небудь задачу чи зустріч.
Отже, задачі можна розкидати подіями по календарю, але я не рекомендую одразу робити це на рік вперед. Занадто багато потім доведеться переставляти.
Я, як правило, працюю ітераціями на місяць. Розкидую задачі та коротко описую собі чого хочу досягти до початку наступного місяця.
Раз на квартал варто виділити декілька годин на перегляд беклогу та порівняння поточної ситуації з тим, що планувалося на початку року. Якщо йдемо за планом (чого ніколи не трапляється) – супер. Якщо ні, то вносимо корективи, переглядаємо пріоритети та вже зараз розуміємо, що ніяк не встигнемо зробити до кінця року.
Такі плани та система заспокоюють і трошки звільняють розум від питань типу “що я буду робити завтра?” і “точно нічого важливого не забув?”.