Одним з найважливіших та вирішальних елементів будь-якої робочої маркетинг-стратегії є розуміння власної цільової аудиторії.
Хто твій клієнт? Де та в якому часовому поясі він живе, якою мовою розмовляє, скільки годин на день працює? У який момент у його особистої чи професійної діяльності може з’явитись запит на використання твого товару, сервісу чи послуги? Пошуком він займеться самостійно чи делегує? Рішення про покупку приймає сам, чи має над собою керівника?
Чомусь часто вважається, що для визначення портрета цільової аудиторії та відповіді на всі ці питання достатньо запитати свою сейлз-команду або, у кращому разі, відправити опитування або провести кілька інтерв’ю з поточними клієнтами.
Але ті, хто так роблять, припускаються “упередження уцілілого”– спілкуються тільки з тими клієнтами, які вже обрали їхню компанію.
Адже на кожну конверсію припадає, в кращому разі, 10 заявок, у яких обрали конкурента. Тут я говорю, звичайно, тільки про цільові заявки: тобто була потреба, було витрачено час на пошук, вибір та відправку заявки, але щось не зрослося.
Щоб маркетинг-стратегія реально працювала і щоб добре розуміти свою цільову аудиторію, варто впровадити регулярний процес post-decision interview. Цю роботу доведеться виконувати представнику команди маркетингу, або виділеному спеціалісту типу Success Relationship – але точно не тому, хто був на етапі продажу.
Запускати його я рекомендую за наступним сценарієм:

- Заявка пройшла первинну обробку та дійшла до етапу обговорення пропозиції з нашого боку, але конверсії не відбулося? Це означає, що клієнт був серйозно налаштований і вже інвестував у нас свій час і увагу.
- Пропонуємо ще одну зустріч, щоб зібрати фідбек. Якщо не впевнений у своїх силах переконання, то можна одразу до наступного пункту:
- Пропонуємо зустріч, але не просто так, а в обмін на якусь плюшку з нашого боку (наприклад, гіфт-картку Amazon або щось на кшталт такого – цінність отриманої інформації все одно сильно вища). Погодився – добре, а якщо відмовився, то:
- Надсилаємо на пошту листа з проханням відповісти на кілька запитань. Якщо людина відмовилася від зустрічі, то ймовірність відповіді на лист теж невелика, але чому б і не спитати?
Самі питання для такого спілкування, як і висновки з нього, сильно залежать від твого типу бізнесу, але в цілому повинні підкорятися двом принципам: кожна відповідь допомагає нам краще дізнатися про свою цільову аудиторію та з кожної відповіді зрозуміло, як її використовувати в маркетингових цілях.
Тобто, само собою, потрібно запитати про конкурентів (кого вибрали, як обирали – кого дивилися, з ким спілкувалися), що сподобалося на нашому сайті, у спілкуванні з нашими менеджерами, а де ми програли конкурентам тощо.
Зазначу, що такий кастдев ніяк не скасовує потреби збирати інформацію і за своїми клієнтами. Це також краще робити на початку співпраці – поки сам клієнт ще пам’ятає як і чому вибрав саме твою компанію.