Скажу чесно, ця тема цікавила мене дуже давно. Але я ніколи не знав, як правильно це називати та чи існує загалом така проблема глобально.
Прочитавши декілька днів назад статтю на BBC я дізнався, що називається це “презентеїзм” – культура постійної доступності. Ну а раз я прочитав, то чому б не перекласти та не адаптувати корисний текст для тебе?
У новому світі праці багато людей отримали від своїх роботодавців те, чого вони хотіли – нові способи виконання задач, включаючи гнучкий графік та віддалену роботу. Однак, попри це, однією вкоріненою рисою ділової культури, яку виявилося важко (а в деяких випадках неможливо) змінити, виявився презентеїзм.
Раніше культура постійної доступності була звичайною частиною багатьох організацій, що часто виражалася через формальність: до багатогодинної роботи та цілодобової доступності, навіть коли працівник нездоровий чи непродуктивний.
Це особливо притаманно таким галузям, як IT, фінанси та консалтинг, де керівники історично очікували, що люди працюватимуть багато годин, навіть якщо це не прямо пов’язано з продуктивністю.

- Недовіра та страх
Незважаючи на стільки змін у робочій культурі презентеїзм не тільки все ще існує, але навіть посилюється. Це стало особливо актуальним через відсутність довіри між працівником і роботодавцем, і цифровий презентеїзм зростає поряд зі страхом втрати робочого місця в умовах невизначеної економічної ситуації.
Дослідження Gallup, опубліковане у квітні 2023 року, показує, що довіра співробітників до керівництва організації похитнулася з різних причин, але лише 21% співробітників заявили, що вони повністю довіряють лідерам своєї компанії.
Відсутність довіри нерозривно пов’язана з презентеїзмом. Люди відчувають себе зобов’язаними бути завжди на зв’язку, тому що вони не можуть розраховувати на те, що їх внесок і досягнення будуть оцінені, якщо вони недоступні.
Дані Чартерного інституту персоналу та розвитку (CIPD) за 2022 рік показали, що хоча кількість випадків презентеїзму серед співробітників за останні кілька років трохи знизилася, близько 65% заявили, що все ще спостерігають це у своїх організаціях.
Кількість респондентів, які сказали, що спостерігають презентеїзм серед тих, хто працює з дому, зросла з 77% у 2021 році до 81% у 2022 році.
- Тривога та цифровий слід
Коли почалась пандемія багато організацій були зосереджені на швидкій адаптації до віддаленої роботи. Пріоритетом було забезпечення безперебійної роботи з дому, що ненавмисно ще більше посилило презентеїзм.
Коли співробітники усвідомлюють, що їхні дії в інтернеті створюють цифрові сліди, які можуть бути відстежуваними їхніми роботодавцями, вони починають сприймати свої дії як надзвичайно помітні та ніби постійно перебувають під пильною увагою. Тому вони докладають ще більше зусиль, щоб проявити себе, а це, як було встановлено, призводить до більшого вигорання.
Інтенсифікація зусиль працівників на роботі через моніторинг може сприяти культурі постійної доступності та створювати відчуття тиску на постійну присутність, що приводить до, наприклад, роботи під час хвороби.
- Ну і що робити?
Визначення чіткого робочого часу та його більш жорстке дотримання повинні допомогти людям перемикатися та відновлювати рівновагу між роботою та особистим життям.
По суті, щоб керівники почали руйнувати культуру презентеїзму (де, зазначу ще раз, немає нічого хорошого – тільки присутність для галочки + потенційне вигорання), вони мають переконатися, що співробітники відчувають довіру та мають права на самостійні рішення.